Agent Dale Cooper, who came to Twin Peaks to investigate the mysterious death of Laura Palmer, was in the habit of keeping a diary on his dictaphone. And what if he also filmed everything he saw on his Polaroid? Taras Bychko took a trip on the FBI special agent's footsteps via Google Maps and created this photo diary for him.
In 1989, David Lynch and Mark Frost were working on the plot of their first television series. Picking locations for filming, they drove to Snoqualmie, Washington state, and from there to North Bend and Fall City. Along the way, David marked the locations that later appeared in the iconic ’90s show.
In 2007, the Google Maps service began working on the “Street View” extension. The first pictures were those of capitals and famous places worldwide. In 2008, the Google car drove through the state of Washington, covering the locations from Lynch’s series. Since then, thousands of people eager to see and photograph these locations have come to Twin Peaks (i.e., Snoqualmie and neighboring towns). Many such pictures are now stored on Google Maps. Thanks to this, the photographer from Lviv Taras Bychko was also able to “go on a trip” to Twin Peaks.
– On February 24, 1990, FBI Special Agent Dale Cooper arrived in Twin Peaks, a small town on the Canadian border, on a working assignment. Dale had a habit of keeping an audio journal and filming what he saw. Above is the map with which he navigated the town. Below are his notes in snapshot format. In 2021, I got my hands on these legendary photo diaries, and now you can see them too.
Of course, I invented this backstory, but the Welcome to Twin Peaks project itself was born out of the idea that maybe instant photography is not about truth after all.
The emergence of the Polaroid SX-70 Land in 1972 can be considered an enormous breakthrough in such photography. It was the first automatic snapshot camera: all you had to do was load the cassette, point the camera at the subject and press the shutter. In a few seconds, you had an image. The SX-70 was fairly modestly sized and could be taken for a walk, to a match, or a concert.
For me, this kind of photography is the most accurate description of the so-called “straight photography” based on the surrounding reality representation. But the more I asked myself the question, “Is this about truth?” the sharper was my desire to show the opposite. Thinking about it, I “took a trip” to Twin Peaks, where I shot everything with a snapshot camera. Did it make my project more truthful?
Twin Peaks changed the history of television, and Lynch turned the genre of soap opera upside down. It’s a brilliant work, one of my favorites. However, I didn’t follow the markers of the whole series: you can shoot this while being there, on the spot, and then the project would not have my handwriting. Also, I didn’t aim to go into the details of the plot, so my images look detached.
It was 2021, and while staying in Lviv, I traveled around Twin Peaks via Google Maps. I imagined it through the eyes of Agent Dale Cooper: this is his first visit to the city, his first impression, the first episode of the first season. From there on, the mood and entourage of the series change a lot; it becomes a different story. Taras Bychko’s vision conveys Dale Cooper’s vision, created by David Lynch. It is embodied through random tourists and Google cars. These are snapshots whose moment is at point N in the range of about 33 years.
These are the places from which the story was made up or the places created from the story. Some of these places existed independently of Twin Peaks, while others became a reality only by virtue of the series. The movie is not real; the sites are not real; Google maps are only references to reality. Dale Cooper’s map is a reference to something that was never real. Dale Cooper himself never existed.
To me, instant photography is only a symbol of truth. After all, when we shoot with this “one-step photographic process,” we are not always directly participating in events or visiting places. So does truth exist as such? Does reality exist? Who orchestrated the vision we have? There are no answers.
Агент Дейл Купер, який приїхав до містечка Твін Пікс розслідувати загадкову смерть Лори Палмер, мав звичку вести щоденник у диктофоні. А що як він заразом і знімав би все побачене на полароїд? Тарас Бичко вирушив у подорож по слідах спецагента ФБР у Google Maps та створив за нього цей фотощоденник.
У 1989 році Девід Лінч та Марк Фрост працювали над сюжетом їхнього першого телесеріалу. Підбираючи локації для зйомок, вони дісталися міста Сноквалмі, що у штаті Вашингтон, а звідти доїхали до Норт-Бенда і Фолл-Сіті. По дорозі Девід відмічав місця, що пізніше стали локаціями культової картини 90-х.
У 2007-му сервіс Google Maps почав працювати над розширенням «Перегляд вулиць». Першими знімали столиці та відомі місця по всьому світу, і вже у 2008 році машина Google проїхалася штатом Вашингтон, охопивши локації з серіалу Лінча. Відтоді до Твін Пікса (тобто Сноквалмі й сусідніх міст) стали мандрувати тисячі людей, які мріяли побачити всі ці локації на власні очі та сфотографувати їх. Багато таких знімків тепер зберігаються на сторінках місць в гугл-мапах, і завдяки цьому львівський фотограф Тарас Бичко також зміг «вирушити у подорож» до Твін Пікса.
— 24 лютого 1990 року спецагент ФБР Дейл Купер прибув із робочим завданням до містечка Твін Пікс, що на кордоні з Канадою. Дейл мав звичку вести щоденник у диктофоні та знимкувати те, що бачить. Угорі — карта, з якою він пересувався містечком. Нижче — його нотатки у вигляді миттєвих знімків. У 2021-му ці легендарні фотощоденники потрапили до моїх рук, тепер побачити їх зможете і ви.
Звісно, я вигадав цю передісторію, але і сам проєкт Welcome to Twin Peaks народився з думки про те, що, можливо, моментальна фотографія — це все-таки не про правду.
Величезним проривом у такій фотографії можна вважати появу в 1972 році моделі Polaroid SX-70 Land. Це була перша повністю автоматична камера для моментальної зйомки: досить було зарядити касету, навести фотоапарат на об’єкт і натиснути на спуск. Усе, через кілька секунд у руках була готова світлина. Камера SX-70 мала досить скромні розміри, її можна було взяти з собою на прогулянку, на матч або концерт.
Такий вид зйомки для мене максимально точно характеризує «пряму фотографію», засновану на відображенні навколишньої дійсності. Але чим більше я ставив собі питання «Чи це про правду?», тим гострішим було моє бажання показати зворотнє. Замислившись над цим, я «з’їздив» до Твін Пікса, де все зняв на камеру, що робить миттєві знімки. Чи стало в моєму проєкті від цього більше правди?
Серіал «Твін Пікс» змінив історію телебачення, а Лінч поставив із ніг на голову жанр мильних телешоу. Як на мене, це геніальна робота, одна з моїх улюблених. Проте я не пішов по маркерах усього серіалу: таке можна зняти знаходячись там, на місці, і тоді б у проєкті не було мого почерку. Я не мав на меті заглиблюватися в деталі сюжету, тому мої кадри виглядають відсторонено.
Був 2021 рік, і, залишаючись у Львові, я мандрував Твін Піксом через гугл-мапи. Я уявив його очима агента Дейла Купера: це його перший візит до міста, перше враження, перша серія першого сезону. Далі у серіалі сильно змінюється настрій і антураж, то вже зовсім інша історія. У цих кадрах — бачення Тараса Бичка, що передає бачення Дейла Купера, створене баченням Девіда Лінча, а втілене воно через бачення випадкових туристів та машини Google. Це миттєва фотографія, мить якої знаходиться у точці N у діапазоні приблизно 33 років.
Це місця, з яких вигадувався сюжет, або місця, створені з сюжету. Місця, що були реальністю поза серіалом і в ньому або стали реальністю тільки через серіал. Картина не є реальністю, місця не є реальністю, карти Google є тільки посиланнями до реальності. Мапа Дейла Купера — посилання до того, що реальністю ніколи не було. Самого Дейла Купера ніколи не існувало.
Відтак для мене миттєва фотографія є лише символом правди. Адже, знімаючи за допомогою цього «одноступінчастого фотопроцесу», ми не завжди безпосередньо беремо участь у подіях або відвідуємо якісь місця. А чи існує правда як така? Чи існує, власне, реальність та хто зрежисував бачення, яке маємо ми? Відповіді немає.
