WELCOME TO TWIN PEAKS

Агент Дейл Купер, який приїхав до містечка Твін Пікс розслідувати загадкову смерть Лори Палмер, мав звичку вести щоденник у диктофоні. А що як він заразом і знімав би все побачене на полароїд? Тарас Бичко вирушив у подорож по слідах спецагента ФБР у Google Maps та створив за нього цей фотощоденник.

У 1989 році Девід Лінч та Марк Фрост працювали над сюжетом їхнього першого телесеріалу. Підбираючи локації для зйомок, вони дісталися міста Сноквалмі, що у штаті Вашингтон, а звідти доїхали до Норт-Бенда і Фолл-Сіті. По дорозі Девід відмічав місця, що пізніше стали локаціями культової картини 90-х.

У 2007-му сервіс Google Maps почав працювати над розширенням «Перегляд вулиць». Першими знімали столиці та відомі місця по всьому світу, і вже у 2008 році машина Google проїхалася штатом Вашингтон, охопивши локації з серіалу Лінча. Відтоді до Твін Пікса (тобто Сноквалмі й сусідніх міст) стали мандрувати тисячі людей, які мріяли побачити всі ці локації на власні очі та сфотографувати їх. Багато таких знімків тепер зберігаються на сторінках місць в гугл-мапах, і завдяки цьому львівський фотограф Тарас Бичко також зміг «вирушити у подорож» до Твін Пікса.

— 24 лютого 1990 року спецагент ФБР Дейл Купер прибув із робочим завданням до містечка Твін Пікс, що на кордоні з Канадою. Дейл мав звичку вести щоденник у диктофоні та знимкувати те, що бачить. Угорі — карта, з якою він пересувався містечком. Нижче — його нотатки у вигляді миттєвих знімків. У 2021-му ці легендарні фотощоденники потрапили до моїх рук, тепер побачити їх зможете і ви.

Звісно, я вигадав цю передісторію, але і сам проєкт Welcome to Twin Peaks народився з думки про те, що, можливо, моментальна фотографія — це все-таки не про правду.

Величезним проривом у такій фотографії можна вважати появу в 1972 році моделі Polaroid SX-70 Land. Це була перша повністю автоматична камера для моментальної зйомки: досить було зарядити касету, навести фотоапарат на об’єкт і натиснути на спуск. Усе, через кілька секунд у руках була готова світлина. Камера SX-70 мала досить скромні розміри, її можна було взяти з собою на прогулянку, на матч або концерт.

Такий вид зйомки для мене максимально точно характеризує «пряму фотографію», засновану на відображенні навколишньої дійсності. Але чим більше я ставив собі питання «Чи це про правду?», тим гострішим було моє бажання показати зворотнє. Замислившись над цим, я «з’їздив» до Твін Пікса, де все зняв на камеру, що робить миттєві знімки. Чи стало в моєму проєкті від цього більше правди?

Серіал «Твін Пікс» змінив історію телебачення, а Лінч поставив із ніг на голову жанр мильних телешоу. Як на мене, це геніальна робота, одна з моїх улюблених. Проте я не пішов по маркерах усього серіалу: таке можна зняти знаходячись там, на місці, і тоді б у проєкті не було мого почерку. Я не мав на меті заглиблюватися в деталі сюжету, тому мої кадри виглядають відсторонено.

 

Був 2021 рік, і, залишаючись у Львові, я мандрував Твін Піксом через гугл-мапи. Я уявив його очима агента Дейла Купера: це його перший візит до міста, перше враження, перша серія першого сезону. Далі у серіалі сильно змінюється настрій і антураж, то вже зовсім інша історія. У цих кадрах — бачення Тараса Бичка, що передає бачення Дейла Купера, створене баченням Девіда Лінча, а втілене воно через бачення випадкових туристів та машини Google. Це миттєва фотографія, мить якої знаходиться у точці N у діапазоні приблизно 33 років.

Це місця, з яких вигадувався сюжет, або місця, створені з сюжету. Місця, що були реальністю поза серіалом і в ньому або стали реальністю тільки через серіал. Картина не є реальністю, місця не є реальністю, карти Google є тільки посиланнями до реальності. Мапа Дейла Купера — посилання до того, що реальністю ніколи не було. Самого Дейла Купера ніколи не існувало.

Відтак для мене миттєва фотографія є лише символом правди. Адже, знімаючи за допомогою цього «одноступінчастого фотопроцесу», ми не завжди безпосередньо беремо участь у подіях або відвідуємо якісь місця. А чи існує правда як така? Чи існує, власне, реальність та хто зрежисував бачення, яке маємо ми? Відповіді немає.